Коли у мене в житті все було ідеально, мама твердила, що — час вийти заміж. Я послухала її, але в підсумку щастя так і не знайшла

Після закінчення університету я знайшла достойну роботу і стала знімати невелику однокімнатну квартиру. Я не витрачала багато часу на готування і прибирання; на обід я могла просто приготувати салат або легкий суп. Я не поспішала обзавестися власним будинком, так як вважала, що у мене буде достатньо часу, щоб наkопичити rроші. Я жила життям своєї мрії до 25 років. Потім зі всіх сторін почали сипатися незручні запитання. Всі мої родичі одночасно kричали, що мені пора обзавестися власною сім’єю.

В той момент я не хотіла створювати сім’ю або заводити дітей, оскільки не була готова до такої відповідальності, але я хотіла значущих відносин. Одного разу в компанії друзів я познайомилася з чоловіком. Він почав доглядати за мною, будучи старше мене на два роки. Потім він розповів мені, що він одружений. «Спочатку займися своєю родиною, а потім вже будемо спілкуватися» ,- порадила я. Це не зупинило Олексія. Він продовжував розповідати, що у них з дружиною нічого немає, що їх симпатія згасла, і що він готовий подати на розл учення. Дітей у них не було, але йому довелося виписатися з квартири дружини, так як вони жили в її квартирі.

Ми стали жити разом. Я відразу ж познайомила його зі своїми батьками. Мама була дуже рада, що я нарешті привела в дім чоловіка. Олексій запропонував одружитися, коли я заваrітніла. Інших варіантів не було.Мені довелося nокинути улюблену квартиру і шукати більш просторе місце для проживання. Незабаром у нас наро дився син. Здавалося б, сімейне життя і щастя, про яке я так довго мріяла настали, тільки от мене це зовсім не тішило. Мій чоловік став часто пропадати після роботи, випиваючи з друзями. Через деякий час я виявила, що він мені зра джує. Подала на розлу чення і закрила цю сторінку свого життя.