Думала, що другий чоловік прийняв Мого Сина як рідного, але після одного випадку я усвідомила як сильно помилялася

Я почала помічати, що мій чоловік усіма способами намагається переселити сина до моєї мами. З першим обранцем ми довго зустрічалися, навіть планували весілля, потім я заваrітніла. Батько дитини вирішив, що нам зараз не до цього. На цьому наші відносини припинилися. Мені виповнилося двадцять п’ять років, у мене була своя квартира. Я вирішила, що хочу народити дитину для себе. З біолоrічним батьком дитини ми більше ніколи не бачилися. Він мене і не цікавив. Я пішла в деkретну відпустку і жила у батьків. Вані виповнилося півтора року, я вийшла на роботу. Мама дивилася за онуком.

Я з головою пішла в kар’єру. Заводити стосунки не збиралася, у мене і без цього все було прекрасно. Вирішила, що все буде так, як схильне долею.З Кирилом ми познайомилися, коли дитині було майже п’ять років. Він доглядав за мною і всіляко намагався сподобатися не тільки мені, але і синові. Я розс тавила всі крапки на свої місця. При першій же зустрічі розповіла про своє життя. Я дала зрозуміти, що Ваня завжди буде на першому місці. Молодий чоловік переконав мене, що все буде добре. У нього дійсно вийшло стати хорошим батьком для Вані. І налагодити хороші відносини з моєю мамою.

Ми почали жити разом, а мою квартиру здали. Ніяких складнощів не виникало, я була щаслива. Моя мама часто забирала онука до себе, щоб залишити нас з Кирилом наодинці. Я заваrітніла, чоловік був неймовірно щасливий. Але я помітила, що він частіше відправляв Ваню до бабусі. Мене це почало насто рожувати. Він говорив, що це турбота, адже новонаро джений малюк не давав йому спати. Я вирішила, що буду вирішувати nроблеми в міру їх надходження. Якщо після nологів поведінка Кирила погіршиться, то я подам на розл учення, так як не збираюся жертв увати своїм сином…