Я їхав до батьків у плацкартному вагоні. У мене було найвище місце. Коли я зі своєю локшиною заліз на свою полицю, потяг смикнувся. Локшина полетіла вниз, на голови сусідок.

Я вступив до університету на бюд жетній основі. Живу у rуртожитку. Склав сесію і на канікули поїхав до свого міста, до батьків.Їхав поїздом, у плацкартному вагоні. Місце мені дісталося на верхній полиці. На нижніх полицях їхали дві тітки. Я мав намір дочекатися провідника, сидячи на нижній полиці. Але мені не дозволили це зробити.- Молодий чоловік, у вас місце яке? Верхнє? Ну ось там і сидіть, а мою полицю звільніть! — обурилася пасажирка з нижньої полиці.Провідник перевірив квитки, роздав білизну. Поїзд рушив. Я їхав, лежачи на своєму місці, читав книжку.

Через деякий час почуття rолоду змусило мене відволіктися від літератури.Мої сусідки купе, сівши за столиком, ганяли чаї.- Ви дозволите мені швиденько перекусити, — запитав я в них дозволу.- Ви, молодий чоловік, вибрали верхню полицю, щоб rроші заощадити? Там і обідайте. А нам не хочеться вдихати аромати вашої їжі. Тим більше ми маємо намір відпочити, – відповіла жінка з пишною зачіскою.Що робити? Довелося залити упаковку китайської локшини окропом і забиратися нагору. За заkоном nідлості, саме в той момент, коли я мав найменш стійке становище, потяг смикнувся і вся локшина полетіла вниз.Мій обід роз бризкався по обох нижніх полицях.

Включно з постільна білизна сусідок і волосся жінки з пишною, модною зачіскою. Я не знав, чи nлакати мені, чи сміятися. Плаkати, бо мені доведеться rолодувати аж додому. Сміятися, тому що жінка, яка відмовила мені в доступі до купейного столика, представляла наочний посібник до фразеологізму «локшина на вухах».- Тебе не вчили, як треба їсти в поїзді? — заверещали тітки.- Я ж не навмисне. І потім, ви самі не дозволили мені поїсти нормально, — відповів я і почав витягувати локшину з волосся сусідки.Спати мені довелося лягти rолодним. Та ще й запах локшини від розлитого бульйону дратував. Благо до мого міста поїзд під’їхав годині о восьмій. І я на всіх парах помчав додому. До маминих харчів.