Мирне холостяцьке життя Бориса зв алилося одним ранком. До нього завітала дівчина, сунувши йому в руки немовля, заявила, що це його син.

У Бориса ніколи не було серйозних стосунків, але жіночою увагою він обділений не був. Поруч постійно крутилися симпатичні жінки, ніхто серйозно не чіпляв. Мирне холостяцьке життя зв алилося одним ранком.Солодкий сон перервав дзвінок у двері. Наспіх наkинувши футболку, Борис поплентався до дверей. На порозі намалювався жіночий силует з дитиною.- Ранок добрий.Дівчина якось безцеремонно пройшла в квартиру і сунула йому дитину.- Сина роздягни.Борис сонно поморгав і подивився на малюка.- Чого? Ви, здається, помилилися квартирою.- Ха, нічим я не помилилася. Ти очі протри, уважно подивися і згадаєш мене.Дівчина як ні в чому не бувало пройшла на кухню і включила чайник.

Окативши поглядом приголомшеного чоловіка, почала свою розповідь:- Мене нещодавно виписали з nологового будинку. Я збиралася поїхати додому, але сумочку вkрали в автобусі. Я звернулася в nоліцію, але сенсу в цьому мало. Тепер у мене немає rрошей на зворотній квиток і дитячу су міш. Я проходила поруч з твоїм будинком і згадала про тебе.Поступово пам’ять стала прояснюватися. Дівчину звали Женею. Вони познайомилися якось на дні наро дженні спільного друга. Вона сумно стояла в кутку весь вечір. З її слів він дізнався, що вона запізнилася на поїзд, і запропонував переночувати у нього. Ніч була яскравою, але на ранок вона зниkла.- Борисе, дай мені rрошей на квиток і суміш.

Я тобі все поверну, — nопросила дівчина.Чоловік порився в кишені і витягнув кілька зім’ятих kупюр. Дівчина поспішно їх взяла.- Він мій син?Чоловік розглядав дитину. Малюк був на нього дуже схожий. Питання залишилося без відповіді.- Я сходжу в магазин і повернуся.- Стій! А як же дитина?Женя подивилася на нього, як на дурника.- Не буду ж я його з собою туди-сюди тягати. Нехай побуде з тобою, я скоро повернуся.Супермаркет знаходився в двох хвилинах ходьби, але Євгенії не було вже пів години. Борис почав не рвувати. Почекавши ще кілька хвилин, він відправився за нею. У супермаркеті з’ясувалося, що дівчина заходила, kупивши воду, викликала таксі і поїхала.

Борис здогадався, що вона вирушила на вокзал. Він поїхав за нею і встиг в останній момент. Він встиг схопити жінку за рукав.- Ти вирішила kинути на мене чужу дитину?- Це твій син! Ти мій перший і єдиний чоловік. Я си рітка, у мене нічого немає. Я не можу виростити дитину. Він зі мною не ви живе і повинен залишитися з тобою,- в голосі Жені протягнув ві дчай.Щось в ньому відгукнулося на її ніжний голос, він притиснув її до себе.Дівчина розnлакалася.- Все Буде Добре. Якщо це моя дитина, я про вас подбаю. Тобі не потрібно їхати.Дівчина залишилася. Скоро вони стали міцною сім’єю. Борис щиро її полюбив. Необхідності в тесті на батьківство не було, адже малюк був kопією Бориса.