Ліда вступила до вузу і її відразу ж покликали в баскетбольну команду, але дівчина тоді ще не знала чим це закінчиться

Моя дочка Ліда завжди була високою і виділялася від своїх однолітків. Через це у неї було багато комплексів. Всі її др ажнили, ніхто не хотів чергувати в школі, так як вона була не така як всі. Моя дочка дуже переживала з цього приводу, А я найбільше замислювалася про те, якого їй буде знайти супутника по життю, коли стане повнолітньою. У молодших класах вона була, можна сказати, ізrоєм, але коли підросла, то стала справжньою красунею, а ось тепер вже вона др ажнила хлопців, які їй були в зростання по плечу. Однозначно, ми її віддали на заняття до репетиторів, щоб вона вступила в кращий університет нашого міста.

І як ми і очікували, наша Ліда навіть удостоїлася стипендії. Як тільки вона поступила, її відразу ж помітив тренер баскетбольної збірної. Її взяли в команду, і вона виявилася оточена такими ж дівчатами, як і вона. Всі були високі, стрункі і у всіх була одна мета-перемогти суnерників. До університету так само була і чоловіча збірна з баскетболу. Вони тренувалися на одному і тому ж майданчику. Завдяки спритності, точності та вмінню підтримувати загальний командний дух під час ігор – моя Ліда виділилася і її призначили незабаром капітаном команди. Цієї зміни не зміг не помітити і лідер чоловічої команди Вадим.

Вадим завжди був на всіх її іграх, і поступово вони стали ближче і незабаром всі знали вже про їхні стосунки. Ліда була щаслива і завжди була вдячна мені і батькові, що порадили їй вступити саме в цей вуз. Через 4 місяці Ліда заваrітніла. Дізнавшись про це, тренер не дозволила їй вже грати. Вона все чекала, що Вадим прийде до неї і вони поговорять, але цього не сталося. Вона вирішила зателефонувати йому, але він навіть не захотів з нею спілкуватися.