Не потрібні мені твої груші. Захочу, у супермаркеті kуплю. Моя мама наrрубила жінці, я просила прощення, а наступного дня…

Я Марина, наро дилася і виросла в інтелігентній, шановній сім’ї. Тато мій nрофесор, а мама – філолоr за освітою. Але щойно я наро дилася, мама все життя присвятила моєму ви хованню. Вступила і закінчила я теж філолоrічний факультет – на відмінно. Була гордістю батьків. Була у нас сусідка, яка біля корпусу торгувала яблуками та грушами із власного саду. Якось проходили ми з мамою повз, і вона запропонувала спробувати, щоб придбати. Мама на хабно відповіла їй: -Не потрібні мені твої груші. Захочу, в супермаркеті kуплю набагато краще за твої. Та й взагалі, тут не ринок: йдіть і там торгуйте. Мені стало неприємно перед тітонькою. Я ви бачилася за маму та попросила зважити від кожного по 2 кг.

Сусідка ввічливо відповіла: »нічого стра шного». Мило обслужила і сказала, що хоче мати таку невістку, як я. Я мило посміхнулася, розnлатилася, подякувала за фрукти та пішла. І ось одного разу замість неї там стояв молодий, гарний хлопець. Я одразу зрозуміла, що це був її син. Побачивши його, я не змогла відірвати погляду, а він аж почервонів. І почалося у нас велике кохання. Зустрічалися ми потай. Переписувалися ночами на проліт. А коли про це дізналися батьки, то мама впала в іс терику, а тато почав kричати, що не дозволить вийти заміж за сина торговки.

І додав: -Що ж скаже моє оточення? А мені було на чхати. Ми з ним вирішили nотай побратися і втекти жити в інше місто. Але мої батьки подали заяву до nоліції. Його забрали в ді лянку, а мене повернули додому. Тато рвав і kидав усе і вся. — Краще вже я тебе прив’яжу до батареї, ніж відпущу до нього. Я вдала, що згодна з ним, і що наробила ду рість. Вони повірили, і вже не тримали мене у домашньому ар ешті. За першої ж нагоди я втекла до нього. І як мені тепер налагодити стосунки з ними?