Падчерка робить все можливе, щоб nсувати мені життя. Але після ЦЬОГО випадку, я вирішила серйозно поговорити з чоловіком…

Я вийшла заміж по любові, і той факт, що у нього є дочка мене зовсім не бентежив. Я думала, що його kолишня дружина забере дитину до себе, як тільки ми одружимося. Я помилялася. Вона залишилася з нами і постійно створювала ґрунт для того, щоб чоловік зі мною посва рився. То йому треба, щоб я підготувала з нею уроки, то він просить мене поговорити з нею на жіночі теми, то навчити її готувати і забиратися по дому.

Але я, якщо чесно, не розумію, чому я повинна це робити? Адже у дівчинки є мати, і вона жива і здорова. Інша справа, якщо її у неї не було б. Вони спілкуються, вона часто з матір’ю бачиться, і та може з нею і на дівчачі теми поговорити і про особисту rіrієну їй все розповісти. Я виходила заміж за нього, а не в няньки для його дочки наймалася. А їй вже 14 років і до моєї появи в її житті вона вже давно повинна була знати, як готувати, хоча б елементарну їжу.

І всі ці «прохання» якщо їх можна так назвати, вони діяли на мої нерви. Одного разу я з чоловіком поговорила і сказала, що, неправильно, щоб я сиділа з 14-річною дівчинкою, щоб вона робила уроки, і що у неї є рідна мати, яка повинна подбати про інші теми. І що я б не хотіла мати з ним конфлікти на цьому ґрунті. Чоловік мене зрозумів, ми обнялися, і на цьому ця тема була закрита. Після ми жили дружно і щасливо, і кожен знав свої прямі об ов’язки.