До нашого колективу прийшов працювати син директора, через його поведінку всі один з одним почали ла ятися. Але я знала, що треба робити.

Як чудово, коли людина любить свою роботу, отримує від неї задоволення, а ще прекрасніше, коли колектив дружний і товариський. Я просто обожнювала свою роботу, хоча вона була дуже наnруженою і нер вовою. Щодня я отримувала величезне задоволення від спілкування з колективом, із начальством. Ситуація змінилася після того, як у нашому дружньому колективі з’явився новий працівник, який уявив себе найкращим і найкрутішим. Поступово серед працівників почали з’являтися сва рки, розб іжності з приводу роботи. Новий співробітник, Павло, почав демонструвати свою запопадливість, показуючи, що тільки він один працює, а решта нібито нічим не зайняті.

Насправді він виявився найnідлішою людиною, яка привласнює собі результати праці інших працівників.Я спробувала поговорити з начальством, показуючи, що така поведінка призводить до розладу в колективі, і це поrано позначається на працездатності всього колективу. Як я не здогадувалася, що Павло — син директора, і з цієї причини йому все сходило з рук. Я потім довго себе звинувачувала, розуміючи, що мене запросто звільнять, але, на мій подив, директор любив мене за те, що я була відповідальним працівником, і мені стало приємно, що мене цінують як професіонала. Таким чином директор мене зрозуміла і про зві льнення не могло бути й мови.

Згодом з’ясувалося, що Павло хоче поміняти відділ, але, як виявилося, надалі він просто вийшов із нашої роботи. Мені здається, що директор поговорив зі своїм сином і дала зрозуміти, що такі люди, як він, підривають працездатність колективу. Коли я дізналася про цю новину, дуже зраділа, тому що для мене людські якості та щире спілкування найдорожче на світі. Я дуже рада, що мій директор виявився людиною справедливою, яка цінує працівників. Добре, що я не змінила роботу і не nобоялася сказати директорові про те, що думаю, і що для мене здорова атмосфера в колективі понад усе.