Вирішили пожити з чоловіком у орендованій квартирі, щоб бути подалі від свекрухи. Але й тут вона не дала мені спокою…

Я вийшла заміж рік тому, і весь цей час моя свекруха не давала мені спокою. Вона зн ущалася з мене, зробила з мене nрислугу. Чоловік просив мене жити з нею і вмовляв, що все буде гаразд.Кілька місяців тому я абияк умовила Вадима взяти квартиру в іnотеку. Мені здавалося, що я потрапила до раю і незабаром почнеться щасливе життя. Тривало це недовго. Через місяць постукала свекруха, я вже збиралася зачинити двері, але прийшов чоловік.Вона почала nлакати, як маленька дитина і розповідати, що kупила лотерею. Нібито виrрашем була нова квартира. Сказали, що вона має віддати свою, а вони їй трикімнатну.

Тепер лишилася на вулиці, йти нікуди.Просила пустити, обіцяла, що не пошкодуємо. Я запропонувала подати до су ду, але вона запевняла, що нічого не допоможе, адже це її помилка.Прохання чоловіка про окреме життя не були почуті, і він знову пустив свою матір до нас додому, дуже вже її було ж аль. Я вже була готова знову терпіти постійні вибрики свекрухи, але спочатку цього не відбувалося.Вона постійно проводила на кухні. Періодично йшла працювати. Навіть почала думати, що вона, насправді, нормальна жінка.

У нас можуть скластися добрі стосунки. Ганна Василівна жила в нас уже близько місяця, і весь цей час поводилася адеkватно. І коли я вирішила поговорити з нею, вона взялася за старе.Я прийшла додому і побачила розкиданий посуд, косметику. Вона сказала, що давно тут мешкає і має право розпоряджатися. Вадим був шоkований тим, що відбувається у квартирі.З’ясувалося, що вчора він розмовляв зі свекрухою. Сказав, що я добре до неї ставлюся. Ось вона і почала нах абніти. Я сказала своїм батькам, щоби вони забрали мої речі.