Все начебто було добре, але я стала помічати, що в родині у дочки відбувається щось недобре. Я не могла спокійно сидіти і нічого не робити.

Я так втомилася вже, немов між двох вогнів, не знаю, кого слухати, кому допомогти, але одне знаю точно: старенька не дасть спокою ні мені, ні внучці.У мене зразкова сім’я, хороший чоловік, який любить мене і на руках носить: дочка моя росла гарненькою і слухняною, але вона вирішила рано вискочити заміж. Ми з чоловіком не стали суперечити її вибору, так як я бачила, що молоді люди люблять один одного, моя мама — бабуся вже у віці, 80 років — сказала, що не схвалює шлюб, так як моїй дочці ледь виповнилося 18. Незважаючи на те, що у дочки були nроблеми з облаштуванням, ми вирішили їм допомогти, так як сім’я молода:

потім, як тільки встануть на ноги, вже не будемо доnомагати. Її бабуся сказала, що перепише квартиру на неї, адже інших онуків у неї немає, а ми були раді, так як квартира – стартовий каnітал для сім’ї. Все начебто було добре, але я стала помічати, що в сім’ї у дочки відбувається щось недобре: я намагалася запитати у неї, допомогти порадою, але дочка говорила, що все добре. Незабаром у них наро дився синочок, і я, ставши бабусею, зрозуміла, яка це радість: але після наро дження дитини я часто ставала свідком сkандалів між дочкою і зятем.

Минув деякий час, дочка сказала, що не збирається його більше терпіти і хоче подати на роз лучення: я нічого не сказала, так як сама ніколи не прощу зраду. Старенька ж, дізнавшись про намір своєї внучки, сказала, що нехай терпить, так як в її родині ніхто не роз лучався, і вона не збирається жити з цією rаньбою. Дочка роз лучилася, і приїхала жити до нас: ми думали, що заберемо стареньку до себе, а дочку з сином відправимо в її квартиру, але виявилося, що вона подарувала власність своєму племіннику.