На день наро дження мами, після подарунку сестри мені довелося вручити мамі постільну білизну замість золота. Ось чому …

У моїй мами намічався ювілей. Вона збиралася святкувати у сімейній атмосфері, але їй виповнювалося 50, подарунки мали бути відповідними.Мама у нас не промах. Ми з сестрою попросили їй назвати, чого б вона захотіла собі на день наро дження, і вона видала кожній з нас окремий «список бажань» або, як це модно зараз називати, віш-листи.Чого тільки в моєму списку не було: і «широкий, зо лотий браслет», і холодильник — все-все. Вона ще наприкінці додала «доведіть, як ви любите маму».Ми спочатку з чоловіком подумали, що мама так пожартувати вирішила, але невдовзі зрозуміли, що не так…

А ми зрозуміли це, коли мені зателефонувала сестра і сказала, що вже kупила свій подарунок. Я спитала, мовляв, що за подарунок, адже у мене в голові не вкладалося, як можна виконати усі прохання мами.Виявилося, у сестри вона попросила лише чайний набір, куди входили чашка, блюдечко, ложка, чайник та кілька брязкальців. Весь набір коштував дуже дешево, але на нього ще знижка діяла.Сестрі, можна сказати, дісталося все задарма, а ми з чоловіком собі голову ламали, розмірковуючи, як догодити моїй мамі.

У результаті ми вирішили подарувати їй набір постільної білизни, яку вона давно хотіла, але, напевно, вирішила розгулятися свого дня.Я відчувала себе жа хливо через те, що в мене не було rрошей на бажання мами, але чоловік заспокоював мене. Він казав, що ми накопичимо rрошей і наступного року зробимо їй найкращий подарунок.Так ми й пішли на день наро дження з постільною білизною замість зо лота та нової побутової техніки. Мама не засяяла від щастя, коли побачила наш подарунок, але не на хамила за нього.Чи не подарунками ж вирішується цінність людини, вірно?