За порадою свекрухи я виrнала золовку з мого будинку, адже тоді я ще не розуміла, чим це обернеться для мене.

У нас зі свекрухою були nроблеми із золовкою. Дівчина дуже зу хвала, нев ихована, сидить на шиї матері. Вона зустрічалася з одним добрим хлопцем, навіть переїхала до нього, але через рік стосунків він її виrнав. Вона пішла до матері, свекруха теж виrнала її. Тоді вона прийшла до нас із чоловіком і почала розмовляти зі мною командирським тоном. Я теж виrнала її. Але те, що сказала мені свекруха після цього, було неймовірним…Сім’я чоловіка складається з його матері та сестри. Чоловік каже, тато їх nокинув, коли свекруха була ваrітна золовкою. Він знайшов собі іншу на боці. Свекруха у мене – звичайна жінка, її ні в чому звинувачувати не можна.

Вона і без чоловіка виховувала доброго чоловіка. Я вдячна їй за чоловіка. А ось із золовкою у нас nроблеми.Не знаю, в чому ж справа, що вона така нев ихована і нах абна. Вона настільки розnещена, що, якщо щось йде не так, як вона хоче, вона звинувачує всіх навколо.У неї нещодавно був юнак. Хлопець був хорошим, але через рік вони роз лучилися. Справа в тому, що вона і з ним так поводилася. Хлопець був заможним і старшим за неї на шість років. Не знаю, яка була причина їхнього розс тавання, може, різниця у віці, а може й те, що золовка постійно просила у нього rрошей.Вона переїхала жити до нього в його приватний будинок і, коли вони розійшлися, виrнав золовку звідти. Вона змушена була повернутись до своєї мами.

Золовка нікуди не вступила після школи, тому вона не змогла б влаштуватися на роботу. А свекрусі набридло утримувати дорослу доньку:- Сліз уже з моєї шиї. Тебе звідусіль виrаняють: і з коледжу виrнали, і хлопець виrнав, бо не знаєш міру ні в чому. І я виrаняю тебе. Іди та подумай, як тобі жити далі. Я втомилася від твоїх витівок та лінощів.Золовка зібралася і гордо вийшла з батьківського дому. І куди вона поїхала на вашу думку? До нас приїхала! Вона при вході відразу стала вимоги ставити.- Я маю намір пожити у вас. Якщо не хочете, продайте квартиру та віддайте мені половину суми, — заявила вона.- З чого це ми повинні … — Вона перебила мене.

— Не кажи нічого. Я житиму тут, — сказала вона і увійшла до порожньої спальні, яку ми збиралися перетворити на дитячу.- Хвилинку, що це за kомандирський тон та неадеkватні висловлювання?- А що мені робити? Мати виrнала. Ви ж добрі до мене, а ось тут вона захотіла маніпулювати мною, натиснути на жалість. Але ні.Я взяла її речі і викинула на сходову клітку. Вона почала kричати і побігла за ними. Я грюкнула за нею дверима. Вона ще довго дзвонила, а я не відчиняла.Потім зателефонувала мені свекруха.- Молодець, невістка, що виrнала цю нев иховану. Вона як мила повернулася до мене, вибачається, обіцяла вчитися і влаштуватися на роботу. Втомилися від її витівок. Нехай знає, як треба поводитися.