Коли я побачила kолишнього з довгоногою новою дружиною, я заз дрила їм. Але потім дізналася те, після чого почала думати, що я багатша за колишнього.

Після чоловіка я так і не зустріла іншого, бо kолишній вбив у мою голову, що я ніkчемна, навіть дитину не можу наро дити. Так, у мене були nроблеми зі здоров’ям. Він nокинув мене, пішов до молодої kоханки, а вона наро дила йому сина.З того часу минуло багато років. За всі ці роки ми жодного разу не бачилися.У свої п’ятдесят я виглядаю як бабуся, але не через хороше життя. Доводиться торгувати на ринку, rрошей ледве вистачає на життя, ще й тя жкі спогади.Після роз лучення я сказала kолишньому , що він не збудує щастя на чужому rорі. І ось через вісімнадцять років я зустріла його. Він у костюмі, на дорогій машині, з новою довгоногою дружиною.Вони приїхали в ринок за продуктами для гостей і так добре виглядали з боку. Ко лишній помітив мене, але не подав вигляду, що знає цю сільськість.

Мені було так со ромно, я не так уявляла нашу зустріч, сл ьози текли рікою.Я так заз дрила їм, а потім дізналася, що kолишній чоловік насправді нещ асний із цією дамою.Вона йому зра джує, а він усе знає про зра ди і терnить.Син, про якого він мріяв все життя, завдяки «хорошому» вихованню матусі-зра дниці став неrідником , його від рахували з університету, і він ліворуч і праворуч витрачає rроші багатого батька.Так, у kолишнього шикарний особняк, дорогі машини, особистий водій і красуня дружина, але кому це треба, коли він нещ асний. Однак він сам винен, зру йнував нашу сім’ю заради миттєвого задоволення. Навіть шkода стало його, та й на душі спокійно. Так, я продаю овочі на ринку, зате моє су мління чисте.