У момент Наталії осеніло, вона зрозуміла, що нічого спільного не має з сім’єю, де живе, і вирішила вона вт екти в село

Наталя та Микола жили з його матір’ю. Їхній син жив у селі з матір’ю Наталії. Сама дівчина працювала на заводі та забезпечувала сім’ю. А чоловік котрий рік писав книгу. Але його вміння ніхто не оцінив.Якось Наталя повернулася додому з важкими пакетами продуктів. І знову почала вислуховувати претензії від свекрухи. На цей раз вона не витримала. Наталя раптом подумала: А що я тут роблю? Син у селі у її батьків вже давно. Він, бачите, грає та шумить, а це заважає Миколі зосередитись, щоб написати черговий непотрібний та нецікавий шедевр літератури.

Вона зібрала речі і вибігла з дому, поїхала до матері та сина. Наталя була дуже рада їх бачити. Другого дня, коли дівчина працювала на городі, раптом почула чоловічий голос. То був Євген.Євген був її сусідом. Коли вона була молода, любила сусіда юнацьким коханням. Потім він одружився і поїхав у місто.Чоловік розповів, що розлучився нещодавно.Увечері мати Наталі стала натякати, що варто спробувати побудувати стосунки з Женею. Дівчина тоді не почала продовжувати розмову, але в душі розуміла, що сама цього хоче.

Якось, коли Женя був у них удома, раптом з’явилася його колишня дружина. А за нею приїхали чоловік Наталії та її свекруха. Ті влаштували істерику і вимагали, щоб Наташа повернулася до своєї сім’ї, а Женя – до своєї. Але як дівчина, так і чоловік були рішуче налаштовані.У селі Наталя не лишилася. Після того як вони з Євгеном розписалися, вона та син поїхали до міста.- Твоя зарплата – це твоя зарплата. А сім’ю повинен забезпечувати чоловік, — казав Євген.