У літо до сусідки приїхала її дочка з дітьми. Вони покликали мого синочка до себе. Він повернувся додому зас мученим . Коли я питала, що сталося , ось що він розповів.

Минулого літа моя сусідка захворіла. Вона стара жінка, їй сімдесят років. Її донька живе у місті. Вона тоді тільки народила, тому приїжджати і доглядати хвору матір не могла. Забрати себе теж не могла, бо живуть в однокімнатній квартирі, їм самим важко. У мене у самої справи повно, є дитина і велике господарство.Але коли бабуся просила допомоги, я їй відмовити не могла. Я для неї все літо і в аптеку, і в магазин бігала. На щастя, вона одужала.

Після цих подій ми якось ближче стали, сусідка почала частіше цікавитися моїм життям та розмовляти зі мною. У середині літа до неї приїхала дочка із дітьми.Вони і мого синочка покликали до себе. Старший син її дочки практично його ровесник. Пробув там Сашко кілька годин, повернувся додому засмучений. Я його почала розпитувати. Він розповів не одразу.Виявилося, що бабуся Тетяна назбирала ягід, почастувала свою дочку та її дітей, а Сашку не дала, ось він і засмутився. Цілий тиждень вони на своїй ділянці шашлики робили, а нас жодного разу не запросили.

Але історія з ягодами мене більше злила.Малюкові всього шість років, а вона його так ображає. Хіба це по-людськи? Особливо з огляду на все, що я для неї зробила.Коли дочка з сім’єю поїхали, знову бабуся Таня до мене постукала і попросила купити для неї в магазині олію. Тільки тоді я порадила їй звертатися до своєї доньки. Я не маю жодного бажання бути безкоштовною служницею і не отримувати у відповідь навіть простого, людського звернення. Вона на мене після цього образилася, навіть не вітається.