Саша почув, що підспівувала ваrітна жеб рак на вулиці, і розnлакався, адже цю пісню склав він у дитинстві для сестри …

Батьки Саші і Олени потрапили в аварію, їх не стало. Дітей віддали в дитячий будинок. Спочатку потрібно було всиновлювати двох відразу і брата, і сестру. Але ніхто з сімей не хотів брати відразу двох дітей, тому першого усиновили 7-річного Сашу. Саша потрапив в хорошу сім’ю, його батькам було по 50 років, вони ніяк не могли мати своїх дітей. Були люди дуже заможні, у Саші вдома було все, про що тільки можна мріяти. І якось за вечерею Саша сказав своїм новим батькам: — Хочете, я можу менше їсти або не купуйте мені великий одяг, я в цих джинсах ще 10 років зможу проходити… тільки заберіть мою сестру звідти, Я хочу, щоб вона була з нами. Батьки зглянулися над хлопчиком, тим більше, їх фінансовий стан дозволяв спокійно взяти ще одну дитину.

Вони приїхали в дитячий будинок, але Олену вже встиг хтось удочерити(AL/V). Більше Саша нічого не чув про свою сестру. А ось Олені не пощастило так, як Саші. Вона потрапила в неблагополучну сім’ю, яка займалася жебрацтвом. Вони взяли дитину, щоб отримувати допомогу від держави, та й з дитиною люди більше грошей дають. Так з малих років Олена навчилася клянчити гроші у перехожих. Але ще вона вміла красиво співати, тому 5-річна Олена співала, надриваючи свій голос, аби дядьки кидали їй гроші. А коли Олена закінчила школу, то вирішила, що зможе прожити одна і без докучливих «батьків». Олена втекла. Вона не знала, що їй робити і як жити далі. Але вирішила влаштуватися офіціанткою, пропрацювала якийсь час, потім її звільнили. Тоді Олена стала підмітати вулиці. Хоч якийсь заробіток.

А потім вона зустріла хлопця, якийсь час жила у нього. Він обіцяв одружитися, і все в такому дусі. Але як тільки дізнався, що Олена вагітна, то відразу вигнав її з дому. Так Олена опинилася на вулиці знову. Працювати двірників вона вже не могла через свій живіт, тому повернулася до того, що мала робити з самого народження-жебракувати. Вона не забула, як красиво співати, так стала іноді щось підспівувати. Одного разу її почув солідний чоловік у дорогому костюмі. Він схилився до Олени і став плакати. — Молода людина, з вами все в порядку? — запитала Олена. — Олена … це я, Саша. Я відразу зрозумів, що це ти, цю пісню я склав зі своєю сестрою в дитячому будинку. Тут брат і сестра обнялися, ще довго стояли посеред вулиці і плакали. Стільки років минуло і так по-різному склалося їхнє життя. Але головне, що Саша знайшов свою сестру, і тепер зробить для неї все найкраще, а також для майбутнього племінника.