Сестра була ваrітна третьою дитиною, коли чоловік вирішив піти від неї з дітьми. Тільки тоді мої родичі, які завжди говорили про мене поrане, згадали мене.

Ми з моєю двоюрідною сестрою Вікою, завжди були в негласному суперництві. Справа в тому, що нас з нею завжди порівнювали і, як ви розумієте, не в мою користь. Віка завжди була для мене прикладом для наслідування. Мені до неї було далеко, я могла б навіть не намагатися, загалом. Але це тільки за словами родичів. — Ось, Віка молодець, — говорила бабуся, — вона ж кругла відмінниця! Йде на медаль! Ти з одною алгеброю розібратися не можеш…- Ну, Віка, звичайно… — заздрила мама, — що тобі не скажи, один чорт, навіть посуд за собою не помиєш, а та крутиться по хаті, як дзиґа, все раніше мами доробляє.- Віка в медичний подала, — думав вголос тато, — розумна дівчина, багато чого в житті досягне, а ти зі своєю журналістикою…

Загалом, всі сходили з розуму по цій Віці, а я була нездарою в очах рідних. У 22 я з’їхала від батьків, щоб не чути більше про цю Віку ні слова.Я її вже ненавиділа, от чесне слово. Поки я бігала з одного краю міста до іншого, як говорили мої батьки про журналістику, Віка встигла обзавестися сім’єю, вдало забити на свою професію і сісти на шию чоловіка. — Ну, молодець дівка, правильно все робить, — говорила бабуся, — жінка в 26 повинна вже третього народжувати, а не кар’єру грати. Після народження другої дитини Вікі бабуся переписала на неї свою двушку, а сама переїхала в однокімнатну Віки. Коли Їй виповнилося 32, вона була вагітна вже третьою дитиною, а я тим часом виплатила повністю іпотеку за свою квартиру і виставила на продаж вже другу машину з метою придбати модель свіжіше.

Саме тоді чоловік Віки вирішив піти від неї з дітьми. Ось так взяв і пішов, залишивши Віку жити за рахунок аліментів. Тоді мені почали надзвонювати родичі з проханнями, ні, з вимогами віддати свою машину Віці, адже за фактом вона їй потрібніше. Спочатку зателефонувала бабуся, потім тітка. Вони полили мене брудом, назвали мене останніми словами. На мій захист встала тільки моя мама, яка сама була проти того, щоб я допомагала Їй ось таким способом. Мої батьки допомагали фінансово, коли тітка купувала Віці ту саму однушку. Так от борги вони досі не повернули. Машина – не сукня, щоб подарувати сестрі, коли тобі вже непотрібно. Думаю, я вчинила цілком правильно.