Після того, як не стало мого тата, його друга дружина терміново покликала мене до себе. Я думала, що вона вимагатиме мене відмовитися від своєї частки, але я дуже nомилилася.

Коли я була школяркою, на канікулах мешкала з батьком. Тато був одружений другим шлюбом, тому, коли він був на роботі, за мною наглядала його дружина Ніна. Ми з нею близькі не були, але вона ставилася до мене непогано.Коли я вийшла зі шкільного віку, то зустрічатися з батьком стала рідше. Але коли приходила до нього чи дзвонила, тато докладно розпитував мене про життя.Років шість тому батько продав свою однокімнатну квартиру та купив двокімнатну. Мама прокоментувала покупку на свій лад:- Була квартира твого батька, тепер стала їхня спільна квартира.

Півтора роки тому батька не стало. За два тижні Ніна зателефонувала мені і сказала, що нам треба зустрітися:- Є серйозна розмова.Я здогадалася, що мова піде про квартиру і мою спадщину.- Наполягатиме, щоб ти відмовилася від своєї частки, — вирішила мама. — Не здумай погоджуватися. (K/V)Я з різних приводів ухилялася від зустрічі з Ніною. Мені була неприємна тема розподілу спадщини. Я не вважала, що маю право претендувати на квартиру, в якій батько з Ніною прожили стільки щасливих років. Але Ніна зустріла мене після роботи і повела до кафе поруч, щоб поговорити.

— Твій батько хотів написати заповіт та залишити квартиру тобі. Але не встиг. Тепер вона належить нам двом. Ми повинні піти до нотаріуса, де я відмовлюся від своєї частки на твою користь.- А як же ви? — Запитала я.– У мене є своя квартира по сусідству, – відповіла вона.Ми ще довго говорили. Я зрозуміла, що вона дуже любила тата. У такий спосіб виконує його волю. Але лишилася зовсім одна. Своїх дітей вона не мала. З цього дня наші з Ніною стосунки стали дуже близькими.Ми з чоловіком та новонародженим сином живемо у моїй квартирі. А бабуся Ніна із задоволенням порається з онуком свого коханого чоловіка.