»Я ще живий, не треба мене хо вати!» – каже мені тато, але не розуміє, що і через його вnертість я можу залишитися на вулиці

Через ду рість батька я можу залишитись без квартири.- Батько, ти про мене зовсім не думаєш? Я вже сто разів уже попросила!- Ти квапиш події. Я ще встигну переоформити свою частку. Не треба живцем мене хо вати, — відповідає він.Справа в тому, що з татом познайомилася не за найкращих обставин, коли мені було десять років. (St/V)Мені було лише кілька місяців, коли тато з мамою роз ійшлися. Я так і не дізналася причини, мабуть, дуже пос варилися. Мама ніколи про це зі мною не говорила. Це була заборонена тема для нас. Але невдовзі мама зах воріла та nомерла. Я залишилась одна. Тоді й з’явився батько. І я дізналася, що маю тата.Коли мама з татом лише побралися, тато жив зі своїм знайомим, винаймали квартиру. А мати мала квартиру, дісталася їй від її бабусі.

Тож тата прописали у нашу квартиру. І оскільки мамина квартира не була ще приватизована, приватизували її на нас з татом.Моє дитинство не було щасливим, але й нещ асною дитиною я не була. Ми з татом прожили лише кілька років. Мені було шістнадцять, коли тато одружився. Благо, у його нової дружини була квартира, він переїхав до неї, і я не зазнала принад життя з мачухою.З 16 років я жила сама. На тата я не тримала з ла, це його життя, хай робить із ним, що хоче. Я росла самостійною дівчиною.За кілька років наро дилася друга дочка тата від нової дружини, Олена. Нині я вже доросла, тато вже на nенсії. Коли він роз лучився з дружиною, придбав невелику квартиру і мешкає там один.

Я бажаю йому довгих здорових років життя, але мене хвилює дуже серйозне питання.Після смерті батька його дочка претендуватиме на його частку квартири. З більшою ймовірністю, вона може залишити мене без квартири. Я не хочу цього, адже насправді квартира повністю моя, тому що вона мамина. З чого б я мала ділити її з донькою батька?Тому я періодично нагадую та кажу татові:- Тато , треба вирішити це питання, поки не пізно. Хоч якось оформи юр идично, щоб я була спокійна , що не залишуся на вулиці.- Ти і зараз можеш бути спокійною. Олена каже, що не претендує на квартиру. Я ще живий, не треба хо вати мене.І так щоразу. Тато або змінює тему, або починає жартувати, або зли тися та об ражатися. А я зовсім не впевнена, що зведена сестра шляхетна.