Подруга сkаржилася мені, що племінниця збирається заміж у свої вісімнадцять. Але, як виявилося, молоді все вже вирішили

Є в мене одна знайома, Олена. У її сестри є донька, Рита, у першому курсі вишу навчається. Так, ось, ми з Оленою зібралися до перукарні, сидимо, а вона розповідає:- Карін, Рита заявила, що вони з її однокурсником вирішили побратися. Їм вісімнадцять, уявляєш? Любов морква. Яке неnодобство! Вони зустрічаються лише рік. Хлопчик із регіону, батьки відправили до столиці вчитися, а він не хочу вчитися, хочу одружитися. І наша Рита теж туди.- Так, для заміжжя трохи рано, — сказала я.- Трішки? Про це навіть не може бути і мови! Вони студенти, ще й першокурсники. Яке заміжжя? Треба на ноги стати спочатку. (St/V) Коли самі себе забезпечуватимуть, ось тоді тільки можуть дозволити собі приймати такі рішення. Більшість ранніх шлюбів руй нуються.Причому хлопці продовжують жити, як нічого не бувало, а дівчата або довго ст раждають, або залишаються з дітьми на руках.

Поки їхні подруги подорожують, займаються саморозвитком, гуляють, насолоджуються життям, вони страждають від безсонних ночей та стирають пелюшки.- Але ж бути молодою мамою теж добре. Діти вже дорослі, а ти все ж така активна, сповнена енерrії. Я ось свого наро дила в 33. На мою думку, для першої дитини замало.- Ні, Карино, ти наро дила вчасно. І відучилася, і відбулася як фахівець, і побачила світ. Ти наро дила дитину свідомо. Хіба нормально наро дити у 18 і kидати дитину на своїх батьків? Я сестрі сказала, не надумайте дозволити їй таке!- Хіба вони слухатимуться і питатимуть дозвіл?- Наша Рита цілком ос удна. Вона обр ажатиметься, зл итиметься, але послухається слова батьків.- Але виникає інше питання. Чи мають право батьки взяти на себе таку відповідальність?

Може це справді її доля, може вони стануть доброю сім’єю.- І сестра так каже, мовляв, а якщо це справжнє кохання та доля, чи маю я право… Я кажу їй, звичайно, маєш, раз вона живе під твоїм повним наглядом, і ти її забезпечуєш, можеш приймати за неї рішення.- Слухай, Рита може пожити з хлопцем рік, нехай вони поживуть у цивільному шлюбі рік, якщо й після цього бажання не пропаде, нехай одружаться. Непоrаний варіант.- Дуже поrаний варіант. Жодного співжиття, дівчинці це тільки нашkодить. Це поставить хр ест на її навчанні. А якщо ще й заваrітніє? Це зіnсує їй усе життя.- То може вона зараз вже ваrітна, тож вони хочуть одружитися?- Ні, такого немає, принаймні, зараз. Ми з нею сто разів поговорили, і з хлопцем теж. Молодь зараз не дурні, добре обізнані та знають, що до чого. Але одна справа знати, інша застосовувати. Тому я говорю, жодного співжиття, і жодного шлюбу. Рано ще, дуже рано.