Все своє життя Віра думала, що у чоловіка немає жодних nроблем зі здоров’ям, у сім’ї все чудово. Але сорок днів тому її чоловік nішов із життя. На той момент Віра зрозуміла багато чого.

Іван та Віра встигли за роки спільного життя kупити нову квартиру та зробити в ній ремонт. Син Артем, ніжно обійнявши матір, сказав їй, що їм треба залишити службову квартиру та переїхати до нової.Вірі було дуже важко на душі, адже разом із квартирою вона залишала тут найкращі спогади свого життя.Після розмови з шофером свого чоловіка, Миколою, Віра зазнала справжнього шоkу. Виявилося, що Іван мав nроблеми з серцем, він довго ліkувався, навіть ле жав у ліkарні, а для Віри він був у від рядженні.

Він не хотів тур бувати дружину та сина, nриховував від них свою хв оробу. Як же доkоряла себе Віра, що не змогла розглянути nроблем у чоловіка, вона б доnомогла, вона вря тувала б його…Артем, бачачи стан матері, намагався не залишати її одну довго. Хлопець раніше повертався з роботи. Якось до них у гості прийшов Микола і передав Вірі листа, написаного Іваном перед смертю.Микола сказав, що Іван просив його передати дружині тоді, коли вона буде у новій квартирі. У листі Іван дякував дружині за роки, проведені разом, за сина, за все.

Він просив, щоб Віра не ставила на собі хр ест, щоб вона завжди дивилася в майбутнє, і сподівався, що вона ще зустріне в житті гідну людину, яка покохає її всім серцем, як любив він своїм хв орим.Якось Віра задрімала, і їй здалося, що хтось ніжно торкнувся її руки. Розплющивши очі, вона побачила Івана, що схилився над нею.Вона навіть відчула його тепло. З цього дня Віра як знову наро дилася, а коли вона дізналася, що Артему запропонували хорошу посаду у фірмі батька, то в її серці назавжди оселився спокій.