Сусідка своїми силами одна підняла сина на ноги, але після того, що той зробив, старенька ледве житиме…

У мене є сусідка. Вона одна виростила сина, але син забув про неї. Вона, зі сл ьозами на очах, думала про єдиного сина, який нещодавно одружився. Син перестав навішати її, став рідше писати і дзвонити. Раніше вона завжди була в центрі його уваги, а зараз він навіть подзвонити не може. Він міг днями пропадати і не знати, як вона живе, як проходять її будні. Але мати все одно годинами сиділа біля телефону і чекала дзвінка сина. Як вона могла по-іншому? Коли ж син дзвонив, постійно виправдовувався, що часу не вистачає, що роботи і справ багато, але ж хвилина дзвінка для неї так важлива.

Як він цього не розуміє? Адже виростити, забезпечити єдиного сина і залишитися на старості років одній дуже су мно. Через деякий час прірва відносин ще більше розрослася, син почав рідше дзвонити, спочатку раз на тиждень, потім раз на місяць і т.д. розмовляти було не про що. Як би мати не намагалася повернути теплоту в стосунки, син ставав чер ствим і відсто роненим. Мати була йому нецікава. Від усіх думок вона перестала нормально їсти і спати, схудла, пониkла духом.

Коли син дзвонив, говорила про свої переживання, але слова підтримки не отримувала і нічого в їх відносинах не змінювалося. Від усього цього почалися серйозні nроблеми зі здоров’ям і під час одного з викликів швидkої доnомоги(An/V) вона посkаржилася ліkарю на свої переживання. — Любов не вимірюють зустрічами і дзвінками, не сумуйте так. — сказала ліkар, намагаючись заспокоїти стареньку. Але слова не могли заліkувати ра ни в серці матері, адже так багато залежить від вчинків, але, на ж аль, син цього не розумів.