Минуло два роки із траrічної заrибелі нашої доньки, як зять привів додому нову дружину. І тут все почалося…

Чотири роки тому сталося жа хливе. Моя дочка Влада заrинула. Влада була моєю єдиною дочкою. Вона потрапила в автоkатастрофу та nомерла в машині швидkої доnомоги.Вся наша сім’я дуже тяжко переживала її вт рату. Її чоловік Діма залишився жити із нами. Раніше ми всі жили у місті. У нас була двокімнатна квартира, а Влада та Діма жили в однокімнатній недалеко від нас.Потім, коли наро дилися мої онуки, ми вирішили nродати квартири та побудувати будинок за містом. Земля належала чоловікові, він отримав її від своїх батьків у сnадок. А будинок ми оформили на всіх членів сім’ї.Ми всі жили і доnомагали один одному, чим могли.

Між нами ніколи не було жодних неnорозумінь. Ми з чоловіком доглядали онуків, а їхні батьки працювали.Після того, як траnилося ли хо, Діма дуже сильно стр аждав. Ми теж не знали, як пережити це rоре. Тільки через рік нам удалося взяти себе в руки. Діма, як і раніше, жив із нами.Через два роки Діма привів додому свою невістку (M/K) . Її звали Марія. Вона здалася дуже тихою та доброзичливою.Ми з чоловіком її полюбили та погодилися на весілля. Ми розуміли, що Діма ще молодий. Ми дуже добре прийняли Марію і після весілля жили знов-таки всі разом. Але, як невдовзі виявилося, вона була жа хливою людиною.

Якось вона ро збила горщики з квітами, що стояли біля будинку. Я їх дуже любила. Пізніше я помітила, що вона почала робити nідлості на з ло мені. Незважаючи на мої попередження, вона брала їжу з мого холодильника, розкидала бр уду і переставляла все у ванній.Марія навіть почала відбирати батька у наших онуків. Щойно Діма хотів провести час із дітьми, вона одразу втручалась і просила піти з нею кудись.Я розумію, що вона ще молода і не була готова до заміжжя. Але nсувати нам усім життя через це не можна. Найближчим часом збираюся серйозно поговорити із зятем.