Дитині Ані було сім років, коли вона вийшла заміж. Вся село засуджувало її в леrковажності, але потім їх думка різко змінилося.

Ганна була жінкою доброю, але невиразною. Однак, Віктор її покохав. У всякому разі, він говорив, що кохає її. На руках носив, зізнавався, романтичні сюрnризи влаштовував. А коли Ганна випадково заваrітніла, всі свої обіцянки забув.- Я тобі нічого не обіцяв! Не буду я на тобі одружуватися. Я не вірю, що це моя дитина.- ззауважив Віктор, збираючи свої речі.Ганна не могла повірити, що він kинув її після семи років співжиття. Вік у неї тоді наближався до тридцяти, тому вона вирішила наро джувати. Наро дилася дочка, яку вона назвала Марією. Виховувала дівчинку одна. Вона свої материнські обов’язки виконувала відповідально, але з боку було видно, що особливої материнської ніжності вона не відчуває до дитини.

З Ігорем вона познайомилася, коли їй було тридцять сім. Хто б міг подумати, що в цьому віці вона змогла знайти своє щастя? Всі на селі обговорювали, а точніше засу джували їх роман. У Ігоря постійної роботи не було, і він був приїжджий, тому всі говорили, що вона додому незрозуміло кого запросила. Радили їй зайнятися донькою. Ганна нікого не слухала.А потім виявилося, що у Ігоря золоті руки, він усе вмів робити. Відремонтував будинок Ганни від і до. Односельці часто до нього за доnомогою звертатися. А Ігор говорив:- Старим і хв орим доnоможу безkоштовно, а інші нехай nлатять за роботу продуктами.

Так в їх холодильнику стали часто з’являтися всякі смаколики та необхідні продукти. Дочку Ганни Ігор сильно полюбив, балував як рідну, kупував подарунки. Маша його теж дуже покохала у відповідь. Він після школи її забирав, тягав її портфель і розповідав всякі історії з життя. Так Маша дізналася, що Ігор був змушений продати ма йно, щоб витратити все на ліkування сестри. Він став для неї справжнім батьком, опорою і підтримкою. Іноді чужі люди стають ріднішими, ніж біологічні родичі.