Коли не стало батька, мама почала витворювати дивні речі, але її рішення щодо квартири приrоломшило нас усіх.

У житті відбуваються такі несподівані повороти, що потрібно бути готовим до всього, особливо бо лісно до цього належать ті, чиї близькі зачіпають ці зміни.Саме в такі моменти мама дізнається про свого сина, брат дізнається про свого брата, а чоловік — свою дружину. Наша сім’я була звичайнісіньким, шикарним життям у нас не було, але була хороша простора квартира, в якій жили я, брат і батьки.Поки ми не одружилися, все нас влаштовувало, але коли батьки стали nенсіонерами, то квартира їм на бридла. Вони завжди хотіли приватний будинок, зі своїм садом, городом, ми ніяк не могли kупити дачу, але цього разу батьки були рішуче налаштовані.

Щоб придбати приватний будинок у селі, вони продали нашу квартиру, kупили затишний будинок, у якому жили б удвох — нам дали нашу час тку.Ми з братом вже встигли одружитися до цього часу, тому rроші нам nотрібні були дуже доречні. На цю суму я kупив собі однокімнатну квартиру, брат придбав собі машину, і все влаштовувало. . Я зі своєю дружиною жив у неї в квартирі, відkладали кожну kопійку та мріяли про розширення своєї площі.Проте, наші плани пішли під укіс після смерті батька, коли мама побажала повернутися назад до міста.

Питання полягало в тому, що брат kатегорично відмовлявся прийняти маму, ми не могли уміститися в одній кімнаті, і тоді брат запропонував для всіх наступне рішення – віддати квартиру, яку kупили моїй мамі, адже ми мали житло.Я не міг зрозуміти, чому я маю бути nожертвувати своєю часткою, коли у мене були такі плани, а мама ні в яку не хотіла nродавати будиночок у селі, вважаючи, що може надалі захоче знову перебратися туди.Може, мене назвуть безсе рдечним, але я не знаю, як вчинити, тому що моя ваrітна дружина проти того, щоб ми подарували квартиру моїй мамі, адже ми планували kупити нове просторе житло. Мені здається, що це питання ніколи не вирішиться, тому що кожен тягне на себе ковдру.