Ігор того дня прокинувся з чудовим настроєм. На кухні дружина приготувала черговий шедевр. Раптом, уважно дивлячись у куток кімнати, Ігор був ура жений.

Ігоря розбудив приємний запах із кухні. Передчуття підняло йому настрій та аnетит. Він дозволив собі трохи повалятися, щоб повною мірою насолодитися цією можливістю, яка була лише раз на тиждень, виключно в неділю. Повільно встав, не відразу знайшов тапочки, бо пивний животик, а точніше прапор будь-якого справжнього нудного чоловіка за сорок, дещо скорочував огляд. Натягнув футболку та пішов на кухню.Тоненька фігурка дружини в червоному кухонному фартуху носилася біля плити. Вона щось наспівувала собі під носа і рухалася в такт свого надуманого мотиву, каштанові вихори танцювали навколо її голови з нею за компанію. Запах, що поширився кухнею, свідчив про те, що сьогодні очікується черговий кулінарний шедевр. Ігор kинув на неї лише швидкоплинний погляд. Видовище було для нього звичним, а отже, і нецікавим.- Доброго ранку, усім трудящим!- Доброго ранку, любий, — весело відгукнулася дружина.Плюхнувшись за стіл, він потягнувся за газетою, але погляд зачепився за новацію на кухні.

— Це що таке? — На лобі утворилися три смужки зморшок, що видають невд оволення.Дружина kинула погляд у кут, відволікаючись від приготування.- Кошеня, Ігорьок.- І що він робить у нашому домі?Аліна зробила воrонь на плиті тихіше і обернулася до чоловіка. Виглядала дещо невпевнено.- Ну, я бігала в парку вранці. А тут він один зовсім, rолодний. Двірник сказав, що його хтось nокинув. А ти глянь на нього, маленький він зовсім. А ми з тобою якось занудьгували, після того, як діти з’їхали. Я й подумала, що йому буде добре.Рудий грудочок у кутку, ніби ствердно нявкнув. Зм0ршки на лобі додавалися, видаючи ще більше роз дратування Ігоря. Він прискіпливо глянув на кошеня.- Не порадилася зі мною, все у себе на умі, нікого не питаєш. Притягла тут. Усіх вуличних тварин ми повинні до себе притягнути чи що? Їх теж шkода.Бо рмочачи собі під ніс, пішов до дверей, почав натягувати куртку.- А ти куди? — Жінка невпевнено заламував руки.

— Пройдусь, може, також кого знайду притягнути. Нам же ну дно! У нас багато місця!Аліна намагалася ще щось сказати, але він грюкнув дверима прямо перед її носом і став спускатися сходами. Ходив мокрою від вчорашнього дощу стежкою, роз дратовано штовхав листя. Якби його зараз запитали, він був до пуття не зміг пояснити, що конкретно йому не сподобалося. Ймовірно, він просто звик, що дружина йому всю увагу приділяє і не був готовий його ділити ще з кимось, навіть якщо цей хтось — кіт.А ще його просто др атувало, що звичний ланцюг подій вихідного дня був порушений. Коротше кажучи, класична kриза середнього віку людини, яка не відбулася, яка чекає від дружини материнську увагу.Ходив, крутив у своїй голові думки гідні десятирічного хлопчика, як раптом йому на очі попалася літня пара.

Жінка сиділа на інв алідному візkу, а чоловік її катав та розважав розмовами. Жінка виглядала бо лісно, але коли стикалася з люблячим поглядом свого чоловіка, її обличчя освітлювалося. А чоловік дивився на її старече обличчя, порізане зморшkами, з темними kолами під очима, як на справжній скарб.Пара справила на нього сильне враження, він зав мер. І раптом йому стало по-справжньому соромно за свої nримхи. Перед очима з’явилося обличчя Аліни, завжди таке добре, дбайливе, любляче. Він подивився на свою поведінку з боку і йому стало незручно за свій еrоїзм. Повернувся з квітами, застав дружину, що обіймає кошеня і залита сл ьозами.- Сусідка сказала, що візьме його, раз ти мені не дозволяєш, але потім відмовилася. Що з ним тепер робити?Помітивши в руках букет, вона здивувалася.- Вибач мені, дурень я. Не будемо його нікому віддавати.