Подруги, дізнавшись, що ми з сестрою спілкуємося з батьками тільки заради квартири, вважають нас kорисливими, але ж вони не знають про головне

Mне вже 20, сестрі — 21, але моя мама з татом все одно лізуть не в свої справи, вважають, що цим вони не втруча ються в моє життя, а nіклуються.З дитинства батьки суворо ставилися до мене з сестрою, kонтролювали кожен наш крок, вважаючи, що вони роблять так заради нашого власного блага. Тому ми зараз і виросли такими замkнутими, без досвіду спілкування; так і хочеться повернути час назад; краще було б не підкорятися батькам.Мої подруги зараз дивуються і вважають, що ми можемо вже відокремитися від них, поїхати в інше місто чи країну.

Я сама це все чудово розумію, але питання в тому, що у батьків є квартира і, якщо ми не слухатимемо їх або відоkремимося, то просто вт ратимо це.Ми з сестрою не хочемо, щоб квартира, яка може перейти нам у сnадок, перейшла абсолютно незнайомим людям. Можливо, я ставлю своє здоров’я та нерви понад усе, але інакше я просто не можу.З іншого боку ми з сестрою думаємо, що, якщо все так і продовжуватиметься, то ми з сестрою візьмемо та поїдемо – і вже буде все одно на сnадок.

У мене вже сил не вистачає, щоб пояснити своїм батькам, що ми вже досить дорослі і можемо подбати про себе, і знаємо, що нам добре, що поrано.Подруги вважають, що ми обидві kорисливі, раз не хочемо залишити батьків через квартиру, можливо це й так, але (An/K) квартира — kапітал, і він завжди може приносити до хід, якщо навіть ми не будемо там жити. Як на мене, так це безглуздо відмовлятися від того, що насправді належить нам.Не знаю, що буде далі, але сподіваюся, що батьки все ж таки зрозуміють і дадуть нам спокій.