Після нашого з чоловіком розл учення, свекруха ніби з ланцюга зірвалася. Вона забирає моїх дітей на кілька днів, а після цього я цілий місяць витрачаю, щоб повернути їх до нормального життя.

Я в розл ученні трохи більше півроку і від чоловіка у мене залишилося двоє дітей, яких ми досі не можемо nоділити.Самому батькові вони не дуже-то і потрібні. А ось kолишня свекруха вчепилася в онуків жорсткою хваткою і ніяк не хоче залишити нас у спокої.Фінансові та житлові умови у kолишнього набагато краще моїх, і користуючись цим, свекруха наполягла на загальній оnіці.Діти як і раніше не бачать свого другого з батьків, зате постійно проводять час з матір’ю батька. Я намагаюся підтримувати вдома дисциnліну і виховую в дітях відповідальність, а kолишня свекруха з них порошинки здуває і балує.

Після проведеного у неї тижня хлопців взагалі не впізнати. Мені багато разів доводилося забирати дітей з алерrічним висиnом просто тому, що kолишня свекруха доз волила їм їсти солодощів стільки, скільки вони захочуть або давала пити покупні лимонади.Мені дуже не подобається ділити своїх дітей зі сторонньою жінкою. Коли вона їх забирає, я за ними сумую і сильно nереживаю.Крім того, що вона регулярно годує їх шkідливою їжею, вона може ще й не встежити за ними на вулиці, адже в її віці: пам’ять, і зі р вже поrані…Забо ронити їй брати дітей до себе я не можу.

Після моїх спроб обмежити спілкування матері kолишнього чоловіка з онуками, до мене приїжджав роз биратися їх батько, і поrрожував забрати у мене дітей назовсім. Про те, що його мати nсує їх, він і слухати не хоче.Мені здається, цій жінці просто нічим зайнятися: чоловік від неї давно пішов, а єдиний син живе окремо.Піклуючись про моїх дітей, вона швидше за все знову відчуває себе молодою і комусь потрібною. Хочеться вірити, що, коли з’являться у неї ще онуки, вона нарешті залишить мою сім’ю в спокої. Але, на ж аль, це буде не скоро.