Моя сусідка не любить сина. Відправила його жити з батьком і зустрічається з ним лише у вихідні. А як вона ставитися до своєї собаки, взагалі не порівняти .

З моєю сусідкою я ніколи особливо не дружила. Вона мені ніколи не подобалася. Але останнім часом вона показала себе в такому світлі, що я переконалася в моєму ставленні до неї. У них маленька сім’я: вона, чоловік та син. Із сином ми завжди бачили лише її чоловіка.Вона особливо не була з дитиною. Чоловік працював уночі, а вдень стежив за дитиною і робив це з великим задоволенням. Дбав про нього, любив його, бавився з ним годинами.Вона ніколи не займалася дитиною. А після роз лучення із чоловіком залишила сина з батьком.

Не знаю точно, чому вони роз лучилися, але я думаю, що вона зра дила його, бо під час св арки намагалася виправдатися, виб ачалася.Після роз лучення вона почала займатися своїм собакою (AN/K) , всіляко її пестила і плекала. Була дуже уважна до неї, доглядала її, любила її, що не можу сказати про сина. Його вона бачила лише у вихідні. А іноді навіть у вихідні не забирала дитину. У батька хлопчик жив добре.Він дуже любив батька. А з мамою йому було сумно. Він ходив млявий, хв орий, як вичавлений лимон. Коли він вигулював собаку, вона давала вkазівки.

Не пускати собаку до калюжі, дивитися, щоб вона лапки не поранила. Хвилювалася тільки за собаку, за сина їй було все одно.Хлопчикові було дуже прикро. Це було для мене дуже дивно. Як мати може бути такою? Я шоkований своєю сусідкою, адже жодна мати не відпустить від себе дитину. Я думаю, що коханням там і не пахне з її боку. Адже коли любиш, дбаєш. А вона надто далеко від турботливої матері. Я це розповідаю мало не зі сл ьозами. А їй на чхати. Жа хливо rидко!