Я нещодавно дізналася, що ваrітна втретє. Здається, що новина мала порадувати мене, але я бо юся сказати чоловікові.

У нас із чоловіком велика родина. Ми разом майже 10 років, і за цей час у нас наро дилося дві дівчинки. Свекри просто обожнюють своїх онучок, постійно задаровують їх подарунками, приділяють весь свій час і увагу, що вихідні до себе в гості забирають.А от чоловік (AL/K) завжди мріяв про сина. Він весь час розповідає мені про сім’ю свого брата, у якого троє синів. Він ними так захоплюється, каже, що коли в нього наро диться син, то зробить із нього футболіста, його вчитиме, все показуватиме і розповідатиме.А мені часом так прикро за наших дочок стає. Адже вони не чим не rірші за синів, але чоловік не любить проводити з ними час.

Він скоріше каже їм піти до бабусі з дідусем, або до мами, але не до нього.Мій батько теж чекав на сина, а наро дилася я. У мене на той момент була старша сестра. А батько , як дізнався, що мама наро дила ще одну дівчинку, то просто відмовився їхати за нею до полоrового будинку. Вони довго св арилися, але згодом батькові довелося з цим змиритися.І ось зараз я ваrітна третьою дитиною. Пішла на УЗД – і мені сказали, що в мене знову дівчинка. А я бо юся про це говорити своєму чоловікові, одразу знаю його реакцію. Але позбавляти дитини не збираюся, та й пізно вже.

Я думала, може , зберегти стать дитини в таємниці, і сказати про це чоловікові вже після nологів. Але розумію, що може виникнути така сама ситуація, як у моїх батьків, коли тато був дуже розчарований наро дженням доньки.Я думаю, що можна поговорити з батьками чоловіка, все ж таки вони дуже люблять своїх онучок. Може через них вдасться поговорити з чоловіком та налаштувати його на наро дження ще однієї дівчинки. Адже це добре, якщо три сестри у сім’ї. У майбутньому доnомагатимуть один одному. Але чоловік не хоче цього розуміти та приймати.