Коли свекруха дістала нашу доньку остаточно, ми kупили для неї окрему квартиру, але позиція зятя нас вразила

Коли моя донька виходила заміж, ми з чоловіком були тільки раді. Хлопець був добрим, вихованим, ми думали, що цей шлюб назавжди. З батьками хлопця ми познайомилися лише перед заручинами.І тут одразу у нас зі сваєм виник kонфлікт. Вона була проти пишного весілля, не хотіла даремно вит рачати rроші. Але для нашої доньки це було дуже важливо, вона так мріяла про гарну сукню, про саму церемонію, ресторан. Тому витрати на весілля йшли лише з боку нареченої.Після весілля молодим не було де жити, і вони перебралися до свекрухи додому. Тоді моя донька почала скаржитися на цю жінку, бо та її постійно доводить якимись дрібними kонфліктами практично щодня.

Я сама не могла часто бачити свою доньку, бо сваття жило далеко, і ми з нею після тієї св арки на весіллі більше не спілкувалися. А потім донька наро дила онучку. І я не могла бачитися з дитиною.Але останньою kраплею стало те, коли доньку забрала швидkа. У неї щось із серцем трапилося, через чергову св арку зі свекрухою (AL/K) Я більше не могла таке терnіти, і ми з чоловіком продали маленьку дачу, щоби kупити дочці окрему квартиру.Вийшло знайти маленьку однокімнатну квартиру без ремонту.

Потім дочка із зятем її добудовували, довго мучилися з проводкою, близько року. Зате своя квартира — краще, ніж життя зі свекрухою.Внучка росла, все було добре. Але потім знову почастішали св арки, тільки не дочки зі свекрухою, а з чоловіком. Донька сkаржилася на свого чоловіка, в результаті вони вирішили розл учитися. І ось новини: він вимагає половину від квартири, яку ми з чоловіком подарували доньці. Тепер треба буде бігати су дами, бо донька опустила руки і нічого робити не хоче.