На весілля мої батьки подарували нам квартиру, але свекруха вимагає взяти квартиру в іnотеку просто тому, що…

Коли ми з Гошею тільки побралися, мої батьки віддали нам свою другу квартиру, яку раніше здавали. Ми пораділи та почали облаштовувати своє житло. На батьках я впевнена, вони нас у житті не виженуть, адже й так завжди казали, що та квартира дістанеться мені, коли я вийду заміж. І так ми почали жити в квартирі моїх батьків. Все було чудово, допоки свекруха не почала гнати хвилю з приводу нашого житла. Вона вважає, що у кожної людини має бути своя квартира. А особливо, якщо ми плануємо дітей, то взагалі, власне житло – обов’язкова складова.

Ну, ми спочатку намагалися її іrнорувати, але довго так не виходило, адже свекруха щоразу, переступаючи поріг нашої квартири, заводить хв ору тему. Вона впевнена, що батьки зобов’язані забезпечити дітям хоч якийсь стартовий капітал. Але ж знаєте, в чому прикол? Вона своєму синові нічого не лишала. Ось я, наприклад, щодо стартового капіталу у вигляді квартири на повноліття маю іншу думку.У вісімнадцять чоловік лише починає жити справжнім, повним життям.

Він лише виявляє свої справжні людські якості. Тож нехай дитина спочатку відучиться, отримає вищу освіту, а там ми й подумаємо про такий щедрий подарунок.Чоловік також не розуміє свою маму. Навіщо її слухати, брати квартиру в іnотеку та nлатити кілька років, якщо гострої потреби в цьому немає? А дитина й то, може, не захоче від нас з’їхати.Коротше, не знаю, як усе піде далі, але іnотеку нам із чоловіком nлатити якось не хочеться.