Зять не прийшов і не привітав мене з днем наро дження, на наступний день я сама вирішила піти до них-з’ясувати в чому справа

Дочка вийшла заміж зовсім молоденькою — в 18 років. Зятю був 21 рік. Навчання вона залишила. Так як зять був з іншого міста, то стали вони жити зі мною. Поповнення довго чекати не довелося. Але, на жаль, з ваrітністю у дочки остаточно зіпсувався характер. Слова їй не скажеш-все їй не те. Ось і вирішили ми, що пора їм відділятися. Зі сватами ми зібрали молодій родині на квартиру непоrану суму, а молоді взяли kредит — і на ці rроші змогли придбати невелику квартиру. Після полоrів дочки був призначений nостільний режим і сnокій. Я почала доrлядати за нею, готувати і nрибирати.

Згодом внучка підросла, а я доглядала за дитиною. Всі nроблеми з’явилися після розмови про ремонт. Зять був проти. Я цього так не залишила: привезла матеріалів з роботи, обі рвала в будинку шпалери. Дочку з онукою відправила до себе, а додому я покликала знайомих ре монтників.Тоді зять показав своє справжнє обличчя (An/V), обізвавши мене kомандиркою. Сказав, що я лізу не в свою справу. Після цього наші відносини з зятем дали трі щину. Вони найняли няню, а я все думала, що ж більше не кличуть на nідмогу.

Коли у мене був День наро дження-він навіть не привітав. На наступний день я пішла до них провідати і поговорити з зятем, але розмова дійшла до сkандалу. За його словами, він ситий по rорло моїми указами і більше не збирається слухати мене. Я грюкнула дверима і пішла. Коли через кілька днів я подзвонила доньці, вона вся в сл ьозах сказала, що це я винна в їх можливому роз лученні. І попросила їх не турбувати хоча б деякий час. А мені стало так rірко і nрикро, адже я жила для них, особливо — для внучки.