Дізнавшись про зра ду батька, я повівся як останній неrідник. Промовчав і нічого не розповів мамі, а причина У мене була вагома

Я еrоїст і ви нен перед мамою. Я знаю про зра ди свого батька і не кажу мамі не тому, що не хочу зр уйнувати їхні стосунки, а тому що бо юся опинитися в скрутному фінансовому становищі. Як би це nідло не звучало, але це так. Я студент і ми з мамою залежимо від тата. Якщо все відкриється, батько піде з дому і ми з мамою залишимося без роботи і освіти. Я повинен буду залишити інститут і працювати. Не знаю, чи правильно я поступаю. Друзі радять не говорити нічого і жити спокійно. Але мене му чить совість.

Я намагався поговорити про це зі своєю дівчиною, тому що хотів дізнатися її реакцію, якби таке сталося з нами. Вона зізналася, що (An/V) швидше за все воліла б нічого не знати, будь на місці моєї матері, адже матеріальна стабільність дуже важлива. Може коли-небудь, коли буду самостійним, буде робота, незалежність, все розповім мамі.Але поки волію мовчати і жити спокійно. Тільки не знаю: якщо мама дізнається, чи nробачить мене за мовчання. Або мені все розповісти, але я ж бачу в цьому серйозні наслідки: розл учення, іс терики, сл ьози.

Навіщо му чити всіх?Можливо, варто залишити все так, як є. Жити, як жили. Мені зараз важко ладити з батьком, я його не можу зрозуміти і пробачити, але може з часом зможу забути зра ду, а мама нічого і не дізнається і буде жити щасливо ? Адже ніхто не застрахований, і всі можуть помилитися. Зараз головне не втратити матеріальну підтримку і не ру йнувати відносини. Не треба ж сnалювати мости. Чи не так? Або я помиляюся?