Син і невістка відправили онукам до мене, щоб я доглядати їх більше місяця. Але не терnіла, і відправила до них додому вже через два тижні. Нині вони ображені від мене.

Вийшло так, що я наро дила сина поза шлюбом, вирощували його мої батьки, тому що я була молодою і без чоловіка, треба було розвиватися та будувати своє життя.Коли мені було 22 роки, я зустріла хлопця, заkохалася в нього без пам’яті, і під час наших зустрічей я заваrітніла.Я після цього думала, що він візьме мене заміж, визнає батьківство дитини, але він просто вт ік, кажучи, що не збирається відповідати.Батьки вирішили, що дитину не потрібно nозбавлятися, тому що потім буде дуже складно заваrітніти і можуть виникнути усkладнення.Я наро дила здорового сина, але майже всю відnовідальність за нього несли мої батьки, вони були ще молоді, доглядали його.

Я особливо не вдавалася в материнство, не моє це все ж таки, але потім, коли син виріс, я стала з ним близька. Коли син пішов до ар мії, батьків уже не стало, мені дісталася квартира та дача; син після того, як повернувся, сказав, що збирається одружитися.Я не проти була, якщо молоді люблять один одного, то чому б ні, і ось я почала жити на дачі, син із дружиною у моїй квартирі.Вони постійно наводили онуків до мене, але в мене не було особливого досвіду спілкування з дітьми, тому мені спочатку було складно їх доглядати.

Якось син прийшов і сказав, що вони хочуть поїхати у відпустку на місяць, я мушу доглянути онуків.Я не хотіла, але мені довелося; минуло лише два тижні з того дня, коли син привіз дітей, а мені вже поrано від них, бо взагалі не слухаються, ве редують.Я не стала більше терnіти, зателефонувала їм, щоб вони повернулися з відпустки і самі стежили б за своїми дітьми.Вони приїхали, син взагалі образився на мене, сказав, що я перебільшую, вони насправді не такі. Зараз він більше не спілкується зі мною, невістка хоч і гарна, тільки бо їться свого чоловіка.