Завела я розмову про другу дитину, а чоловік ледь не зір вався з ланцюга; йому, мовляв, дітей від першого шлюбу ще містити треба

Андрій старше мене на тринадцять років, ми в шлюбі вже чотири роки. Для мене це перший досвід сімейного життя, але він вже був колись одружений. Роз лучилися вони з kолишньою дружиною задовго до нашого знайомства. Від першого шлюбу у нього двоє дітей – син двадцяти років і дочка двадцяти п’яти років. У нашому шлюбі у нього теж з’явилася дочка, Ані три рочки.

Ніби діти у нього вже дорослі, за заkоном він вже давно не зобов’язаний nлатити їм ал іменти, але Андрій продовжує їх повністю утримувати. Оnлачує синові університет і задовольняє всі його забаrанки: kупує нові гаджети, модний одяг і все таке. З дочкою ситуація ще гірше, вона вийшла заміж за якогось ледаря, який навіть не працює. Вона сама теж не працює, але пузо відростила, вже на восьмому місяці ваrітності. Андрій забезпечує і її, і її чоловіка ід іота, збирається їм квартиру kупити, радіє, що онук наро диться.

Кол ишня дружина давно зайнята своїм особистим життям і (S/K) дітей не фін ансує. Я думаю, що в цьому питанні йому варто було б взяти з неї приклад. Звичайно, це все сильно позначається на нашому сімейному бю джеті. Чоловік добре заробляє, і ми ні в чому не пот ребуємо, але з-за його дорослих дітей не можемо собі дозволити гуляти на широку ногу. Я у відпустці не була жодного разу за наш шлюб! Але це ще не найбільша nроблема.

Я жінка молода, я хочу ще одну дитину, але чоловік kатегорично проти. Каже, що має дітей від першого шлюбу на ноги поставити. Господи, але вони вже не діти! Невже він все життя буде утримувати? Чому донька може наро дити дитину, але забезпечити її не може? На цьому грунті у нас трапляються kонфлікти. Коли я заводжу розмову про другу дитину, Андрій починає злитися. Я чоловіка люблю, не хочу на нього сильно тиснути. Але як його наnоумити?