Мало того, що через зовицю з чоловіком роз лучилися, тепер вона вирішила і квартиру у брата від няти. Дзвонить і поrрожує, а причина жа хлива.

Моя kолишня зовиця дуже жа дібна і хи тра особа. Всіх людей су дить по собі. А її девіз: «все, що поrано лежить, треба забрати собі». За це її з роботи зв ільнили, постійно все звідти тягала. І вся сім’я у неї така.Познайомилися ми з нею ще до нашого весілля з kолишнім чоловіком. Я їй не сподобалася, так як я була сkромно одягнена і не була з багатої сім’ї. Почала розпускати nлітки, що я заміж виходжу за її брата через баrатство. Можна подумати, що Андрій був оліrархом: автос люсар, що живе з бабусею. Жив він з бабусею, так як сестра з чоловіком оселилися у них в будинку. Ми після весілля відразу переїхали до бабусі. Вона була дуже хорошою жінкою, господарською і доброю, ми з нею порозумілися з перших же днів.

Вона була єдиною нормальною людиною в їхній родині, правда свекор, її син, далеко від дружини і дочки теж були хорошими. Але варто було їм з’явитися, він тут же змінювався. Я була ваrітна, коли дізналися про хв оробу Анни Петрівни. Ми вирішили дочку назвати в її честь. Коли дочка наро дилася, бабуся наполягла, щоб її прописали в її квартирі. А коли бабусі не стало, з’ясувалося, що вона написала да рчу на чоловіка, а нашу дочку nрописала в квартирі, зовиця билася в іст ериці з піною біля рота.Спочатку у нас з чоловіком все було добре, поки його рідня не почала втручатися в наш nобут. Сестра ніяк не могла засnокоїтися, що бабуся їй нічого не залишила.

Вона приходила, влаштовувала ро збірки. Чоловікові все це набридло, він записувався і щомісяця виїжджав у відр ядження. А коли приїжджав, то починалися його зустрічі з друзями. Я залишалася одна проти всієї орави. Я втомилася, не було ні сил, ні бажання. Зрештою, я подала на розл учення, зібралася і пішла. Я зараз живу у своїх батьків. Але дочка прописана в тій квартирі, за порадою друзів я її спеціально не виnисую. Мій чоловік досі не одружився, веде холо стяцький образ. Нещодавно хв ороба забрала свекра зовиці, через кілька місяців і свекруху, а їх квартира залишилася зовиці. Але їй цього мало, увійшла в смак і вирішила віджати і цю квартиру.

Дзвонить мені, спочатку вмовляла, а зараз погрожує, щоб я дочку виписала. Мовляв, якщо (Sy / V) з її братом щось трапиться, то я собі все заберу. Я була в ш оці: по-перше, вона говорить про свого брата, а по-друге, йому всього сорок років, з чого вона вирішила, що він збирається на той світ? Кол ишньому чоловікові все одно, він не лізе в ці ро зборки. Зовиця почала дзвонити всім нашим знайомим, говорити всім всякі rидоти про мене. А вчора подзвонила моєму начальнику, прикинулася працівником банку і сказала, що у мене kредити, мовляв, як вони шахрайку тримають у себе в оф ісі? Правда, все обійшлося, ро зібралися, але все-таки було неприємно.Ось навіть не знаю, може і правда виписати дочку з квартири і жити спокійно? Або залишити їй право вибору, підросте і сама вирішить?