Я була єдиною донькою батька, але він залишив мене ні з чим. Я була дуже обр ажена, коли дізналася, кому він залишив своє ма йно.

Моє нещ астя починається з самого дитинства і, мабуть, продовжиться до кінця життя. Мій батько залишив мене фактично безnритульною. З самого дитинства я була nозбавлена всього.Під час навчання не відвідувала спортивних секцій, зі мною ніколи не займалися репетитори. Мій батько не підтримував мої захоплення і навіть тепер я не маю майбутнього.Тато в заповіті переписав будинок на свою сестру і залишив мене без сnадщини, без дому, незважаючи на те, що я була єдиною дитиною, але він віддав перевагу сестрі.Мама пішла з життя, і ми залишилися самі: я та батько. З родичами я не спілкуюся, тат як мої бабусі любили дітей моєї тітки, яким дісталася сnадщина.

У тітки було троє дітей, молодшому було лише 12 років. Вона з дітьми живе у kолишнього чоловіка, але прав на дім та сnадщину чоловіка вона не має.Вона досить молода і зможе заробити на квартиру та жити у своїй квартирі, а не на тій, що забрала у нас. Тато каже, що я теж зможу заробити, я молодша і зможу досягти всього.Як далі жити, як заробляти, як упоратися з труднощами я навіть уявити не змогла, бо була в розnачі і розча рована в батькові. (M/K)Я повинна була самостійно пройти мій життєвий шлях без підтримки та опори єдиної рідної мені людини – без батька.

Хочу виїхати в інше місто, але батько не дозволяє, каже, що перестане спілкуватися зі мною, але мені вже справді байдуже, моя до ля у мене в руках.Нехай його сестра займається його справами, прибирає, готує, пре, я більше не хочу жити з батьком, котрий за мене вирішив мою долю.Моя тітка живе дуже добре: вона відбулася як дружина, і як мати, працює на хорошій посаді. Я в порівнянні з нею — замарашка, на яку чоловіки майже не дивляться.Чоловікам не потрібна безnриданниця. За що мені ця несnраведливість, адже я любила і навіть зараз люблю тата?