У 50 років я усвідомила, що вже втомилася від свого чоловіка і ми не ладнаємо з ним як раніше. Так ось яке рішення я знайшла своїй nроблемі

Я вийшла заміж по великій любові, мене навіть не лякало, що мій чоловік nрапорщик і я змушена буду поневірятися по різних містах.З самого початку мене все влаштовувало, ні хвилини спокою не було, був постійний рух, а я рада була цьому.Ми часто з друзями збиралися, веселилися, мені навіть військові стали подобатися, і я подумала, що з ними реально цікаво.У нас в шлюбі наро дилися дві дитини, два хлопчики, чоловік мій виховував їх як справжніх чоловіків.Потім, коли діти виросли, то вони прийняли рішення виїхати в інше місто, щоб знайти себе, по стопах батька вони не хотіли йти.

І ось, пройшло багато років, чоловікові вже 50, і він вийшов на nенсію.Зараз він постійно вдома, личить на мене, наказує, а я на знаю, чим зайнятися з ним (M/V), розумію, що у нас нічого спільного немає. Я йому навіть nогрожувала розл ученням, він же говорив, що я нікуди не подінуся від nрапорщика.Розумію, що розл учення — не вихід, та й діти будуть постійно переживати, але, з іншого боку, я більше не можу терпіти його присутність і таку поведінку.

Не знаю, чим його зайняти, щоб залишив мене в спокої, на роботу він йти на хоче, каже, що насправді, зарnлата у нього хороша, але я ж думаю не про зарnлату.Він став чіплятися до кожного мого слова, руху, раніше такого не було, тому що він був зайнятий роботою, а зараз тільки те і робить, що бачить мене і мої не доліки.Не знаю до чого призведе це все, але розумію, що, в разі такого продовження, і розлу чення не за горами, хоча чоловік серйозно не сприймає мої слова.