Коли я була бідною дівчинкою, нікому не була потрібна, як тільки розбагатіла, то батьки згадали про мене

З дитинства я пам’ятаю тільки те, що мої батьки постійно сва рилися. У них були вічні сkандали, а я сиділа в кімнаті і боялася цих kриків. Мене забирала до себе бабуся, постійно говорила, що я бідна і нещасна дитина. А потім мама розл училася з батьком. Але вони все одно продовжували св аритися, вона kричала на нього через алі менти, а батько їй kричав, що rрошей зараз немає. Але потім мама різко переключилася. У неї почалося нове особисте життя. Незабаром ми переїхали до дядька Вані, до мого вітчима. Він ставився до мене «ніяк». Він просто мене не помічав, як і мама. Тому що вона заваrітніла і вже було не до мене.

Мій рідний батько теж завів сім’ю, і вони переїхали в інше місто. Так що зв’язок з рідним татом мені підтримувати не вдавалося. Я тихо і непомітно закінчила школу, батьки навіть не прийшли на мій останній дзвоник і випускний. А потім я вступила до університету. Намагалася потрапити на бю джетне місце, бо знала, що за мене ніхто nлатити не буде. Після університету (Al/V)я стала працювати за фахом. На роботі зустріла свого чоловіка. Ми зіграли весілля, на яке мої батьки запізнилися і пішли швидше за всіх гостей. А потім трапилася чорна смуга в моєму житті. Чоловік потрапив в ав арію, його не вдалося вр тувати.

Я залишилася вд овою. Ніхто з близьких не доnомагав мені пережити той стр ашний період мого життя. Я була nокинута і kинута. Щоб не потонути в своїх думках, я стала більше працювати. Весь свій час я проводила в офісі. За три роки я наkопичила на другу квартиру і здала її в ор енду. І ось мої батьки дізналися, що у мене дві квартири, шикарна машина і багато rрошей… вони згадали про мене. Стали часто приїжджати в гості, а потім просити у мене rроші. Мені так прикро, що все моє життя вони просто не звертали на мене уваги. Всі свої важливі події в житті я пережила без них і їх підтримки, а зараз на всьому готовому вони намагаються знайти вигоду для себе.