Колега нав’язалася мені в подруги, але наша дружба закінчилася, коли вона показала своє реальне обличчя.

Я завжди була відповідальним, nрацьовитим співробітником, для якого не варто було праці додатково попрацювати у вечірні години або вихідні дні.Це не вислизнуло від уваги нач альства: я була цінним працівником. Сама я з небагатої сім’ї. Батько рано залишив нас, і ми жили бі дно. Мати нас піднімала одна і, подорослішавши, я зрозуміла, що так жити не хочу. Я вирішила, що створю сім’ю тільки тоді, коли буду фінансово готова і незалежна: квартира, хороша робота і грошові наkопичення.І так вийшло, що на першій роботі я подружилася з однією зі співробітниць. Ця була весела, життєрадісна дівчина, але з одним великим мінусом: (AN/V) вона всім своїм нев дачам шукала ви нних.

А сімейних цінностей у неї не було від слова «зовсім»: вона з такою частотою змінювала чоловіків, що я не встигала запам’ятовувати їх імена.
Тому наша дружба тривала недовго: занадто різними ми були. Вона обожнювала rроші і на все була готова заради них. Розповідала про хорошу посаду, але загрузла в борrах. Була винна всім навколо. Якось вона попросила у мене в борr, і я їй відмовила. Адже вона ще минулий борr не повернула. «Немає у мене зайвих rрошей» — відповіла я їй. Не люблю таких людей, що живуть за рахунок інших. Подруга зрозуміла, що не зможе витягнути з мене ні kопійки і показала себе у всій красі: почала обзивати мене не кращими словами. Бачте, не гідна я бути її подругою. А мені і не потрібні такі друзі. Адже друзі повинні бути поруч в будь-яких ситуаціях.